Цей кліп став для нас суцільним експериментом.
Почнемо з того, що пісню записав гуру саунд-продюсування, який співпрацює з Океаном Ельзи, Віталій Телезін. Сам по собі цей факт став для гурту величезним поштовхом уперед.
Крім того після багатьох років роздумів створити щось з нами погодився митець з Ужгорода, про якого ходять легенди James Stranger або Дмитро Фесенко (Павлов). Вперше ми запропонували йому співпрацю ще 5 років тому. А коли доля знову нас звела і ми поділилися планами про наступний кліп – ідеї Дмитра нас приємно шокували. Він приніс намальовані від руки розкадровки з образами, яких би вистачило мінімум на три кліпи, якщо не на п’ять. Далеко не усі його задуми ми змогли втілити у цьому кліпі. Натхнення і творчість, які ми бачили в очах Дмитра спонукали нас втілювати досить масштабні і непрості у виконанні його ідеї. Був збудований знімальний павільйон з різними знімальними локаціями, щоб весь кліп зняти в одному приміщенні.
Не налякався сюрреалістичних образів Дмитра і наш друг та однодумець відеограф Андрій Олаг, і зміг якнайкраще розкрити та зняти задуми режисера, а потім і фірмово обробити їх на стадії пост-продакшену. Підкреслила характер головної героїні у її перевтіленнях тлановитий візажист Ірина Тарасова.
Нам довелося багато в чому спростити знімальні локації та перелік реквізиту, але все одно реквізит для кліпу збирали по всьому Закарпаттю. Ліру та мандоліну нам позичив Василь Полажинець з Хуста, грамофон – Федір Федорович Коприва з Мукачева. Цікаво, що контрабас, який нам дав у користування Ілля Васильович Греба, вже знімався в нашому першому кліпі “L’amour” сім років тому, і з того часу більш ніде не був задіяний в підсобці мукачівської музичної школи №1 аж до свого повернення у кліпі “Катерино”. Старовинні предмети домашнього ужитку – швейна машинка, праска, прялка, приладдя для прання – це родинні реліквії батьків Віктора та Ірини Янцо.
Героїнею кліпу стала слухачка гурту, і одночасно племінниця лідера гурту Віктора Янцо Мар’яна Плавайко. Така от корупція 😉
Кліп знімали три дні, впродовж яких на майданчику трапилося багато пригод. Але найвеселішим став момент, коли від свічки, прикріпленої до капелюха Віктора, загорівся сам капелюх. Добре, що менеджер гурту Ірина вчасно помітила що “шапка горить”, і займання загасили.
Можна ще багато розповідати, але давайте дивитися (і поширювати, за що будемо безмежно вдячні):
Розкажіть друзям:
